Витяг з Освітньої програми
Оцінювання учнів.
Введення в Україні сучасних технологій оцінювання здобувачів освіти, проведення ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.
14. Оцінювання учнів 1-4 класів.
14.1.На що спрямоване оцінювання учнів.
Слід розглядати оцінювання як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об’єкт, який оцінюють.
Об’єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею.
Оцінювання здійснюється з метою:
- створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного учня/учениці;
- формування у нього/неї компетентностей та умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб;
- визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.
Згідно з Державним стандартом початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:
- формувального оцінювання, мета якого— відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
- підсумкового оцінювання, мета якого— співвіднести навчальні досягнення учнів з обов’язковими /очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.
Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб’єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/її до самооцінювання/взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.
14.2. Які результати навчання будуть оцінювати.
Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання— це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які дитина здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.
Враховуючи вікові особливості учнів 1-4 класів, рекомендовано виокремлювати:
- об’єктивні результати навчання— знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов’язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти;
- особистісні надбання учня/учениці, які дитина виявляє у процесі досягнення результату навчання (активність, ініціативність, старанність, наполегливість, комунікабельність, здатність співпрацювати, самостійність, відповідальність, ціннісні ставлення).
14.3. Як зміняться оцінки.
Оцінку слід визначати як показник навчально-пізнавальної діяльності учнів.
На зміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета слід використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учнів, яка крім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.
Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності слід оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня результату—рівневою оцінкою.
Зауважимо, що вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово.
Рівень результату навчання учня визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами:
П— «початковий»;
С— «середній»;
Д— «достатній»;
В— «високий».
Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах виражатимуться вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у1-3 класах— вербальною оцінкою та у 4 класі — також вербальною оцінкою та підсумковою рівневою оцінкою за вибором закладу на підставі рішення педагогічної ради.
14.4. Як правильно формулювати оцінювальні судження.
Учитель співвідносить результат виконаного завдання з описом характеристики результатів навчання, конкретизує його відповідно до змісту завдання, передбаченого для досягнення очікуваного результату, та озвучити/записати оцінювальне судження.
Наприклад, в Орієнтовній рамці зазначено: що визначити спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами. На його основі учитель формулює судження: «Ти правильно обрав пам’ятку для пояснення способу обчислення, водночас дотримуйся послідовності дій».
В оцінювальному судженні вчитель має розкрити прогрес учнів і дати поради щодо подолання труднощів (за їх наявності) у досягненні очікуваних результатів навчання. Оцінювальне судження, зазвичай, виражає не лише емоційне сприйняття результату роботи учня, його прогресу (типу «Молодець!», «Чудово!»), а розкриває суть досягнутого учнем результату відповідно до конкретних очікувань.
Наприклад, «Іменники у тексті визначено правильно, однак перевір написання слів у рядку...», «Дякую за старанність, хід розв’язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за №102 на с.34» тощо).
Педагогам слід не допускати формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини.
14.5. Кому можна повідомляти оцінку учня/учениці.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).
Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці. Учитель може самостійно обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв’язку.
14.6. Примірні зразки свідоцтв досягнень учнів.
У свідоцтві досягнень учня пропонується надавати розгорнуту характеристику результатів навчанняучня/учениці, здобутих протягом навчального року. Обидва примірні зразки свідоцтв досягнень містять такі частини: «Характеристика навчальної діяльності», «Характеристика результатів навчання зокремих освітніх галузей», «Рекомендації вчителя», «Побажання батьків».
- система оцінювання дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив постійного розвитку відповідно до власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом;
- система оцінювання не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями;
- система оцінювання має відповідати концептуальним засадам Нової української школи та сприяти досягненню обов’язкових результатів навчання учня, визначених у Державному стандарті початкової освіти.
15. Оцінювання здобувачів освіти 5-7 класів
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, тобто за 12-бальною системою (шкалою). Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради заклад освіти визначив адаптаційний період для учнів 5 класу з вересня по жовтень місяць, впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.
16. Оцінювання здобувачів освіти 8-11 класів
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12 бальною шкалою. Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
І початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:
називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки у тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
ІІ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.
ІІІ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.
IV високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.
Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).